Про польський досвід та місцеві перспективи — за підсумками навчально-ознайомчого візиту до Польщі

Протягом 22-26 квітня 2018 року відбувся навчально-ознайомчий візит представників органів місцевого самоврядування з Львівщини, Закарпаття, Волині, Івано-Франківщини, Буковини, Тернопільщини, Рівненщини та Луганщини організований до Підкарпатського та Малопольського воєводств Республіки Польща.

Ініціатива щодо його організації належала Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» у співпраці з Програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, яка, до речі у 2018 році відзначає свій 15-літній ювілей.

Надзвичайно насичена і пізнавальна програма дала змогу покинути звичні робочі будні й черговий раз зануритись в інформацію, реалії і можливості, з якими працюють польські колеги з самоврядних органів від рівня гміни до рівня маршалківського управління, враховуючи внутрішні та геополітичні виклики сьогодення.

Візит представників українських самоврядних органів розпочався із зустрічі з віце-маршалком Підкарпатського воєводства Богданом Романюком, керівником Секретаріату Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 Павлом Словіковським, знайомства з кращими практиками налагодження розвитково-проектної діяльності гмін Любачева, Заршина, Корчина, Дембіци та Дембіцького повіту. А презентація потенціалу воєводської столиці – м. Ряшева, заставила задуматись та зробити певні висновки: розвиток місцевого самоврядування протягом 2003-2018 років привів місто до 2-го місця в ЄС по розвитку ІТ-сфери, до лідерства серед польських міст по приросту ВВП, до 484 реалізованих проектів за рахунок структурних фондів та програм ЄС загальною вартістю 850 млн.євро, з яких 575 млн.є – грантові кошти! Бюджет міста зріс з 90 млн.грн. у 2003 р. до 369 млн.грн. у 2018 р. За версією журналу «Forbes» Ряшів було визнано найсприятливішим містом для ведення бізнесу.

Такі показники – результат кропіткої щоденної роботи, наявність необхідних знань і навичок, спроможність осягнути ті можливості, шлях до яких відкрито сьогодні й Україні. І спроможність ця полягає у першу чергу не у фінансових ресурсах, а – в людських…

Керівники гмінних органів місцевого самоврядування Підкарпатського воєводства в один голос відзначали, що для руху вперед потрібно у першу чергу аналізувати наявний потенціал, постійно отримувати нові знання, вкладати кошти у розвиток людського капіталу, у надання допомоги молоді з визначенням своєї майбутньої сфери діяльності. Інвестиції у знання і формування кадрового ресурсу у Польщі не поступаються інвестиціям в інновації.

Значні переваги польське місцеве самоврядування отримало за рахунок можливостей створювати і розвивати вільні економічні зони. Це свого роду «оазиси», що дають можливості місцевому самоврядуванню інвестувати в соціальну інфраструктуру. Територія гімни Дембіца – наочний тому приклад. На території близько 138 км2 з населенням 25 тисяч осіб успішно функціонують: центр екологічної освіти, туристичний центр із слов‘янським городищем, парк динозаврів, сучасний спортивно-культурний центр, історично-дидактичний комплекс на території колишнього нацистського табору праці часів ІІ Світової війни, систематично проводяться туристичні та спортивні заходи тощо. Протягом бюджетного періоду 2007-2013 рр, за рахунок реалізації проектів Програми ТКС Польща-Білорусь-Україна, гміні Дембіца вдалося залучити близько 460 млн.грн. грантових інвестицій.

А значні надходження гміна отримує від економічної підзони Дембіца-Завада. Наша делегація мала нагоду відвідати великий завод з виготовлення автомобільних запчастин «Hutchinson» з французькими інвестиціями. Це сьогодні тут працює 400 осіб, налагоджені високотехнологічні процеси, сучасна система менеджменту і безпеки. Але досягнути такого рівня полякам вдалося не зразу – 7 років були витрачені на те, щоб переконати інвесторів у доцільності вкладати кошти у розвиток автомобільної галузі саме у цій місцевості, а ще роки, витрачені на побудову бізнесу, концепція якого, до речі, базувалась на основі традицій, історичної спадщини відповідно території і з розумінням того, що треба об’єднувати усі наявні місцеві ресурси. 98 відсотків працівників заводу – жителі з довколишніх населених пунктів і лише 2 відсотки – персонал, підібраний при допомозі рекрутингових агенцій.

Як висновок – нічого не буває вже й одразу, до мети потрібно рухатись впевнено, довго і часто новими несходженими шляхами…

Друга частина нашого візиту пройшла на території Малопольського воєводства, у місті Кракові. За підсумками зустрічі у Сеймику воєводства отримали пізнавальну інформацію про те, що 70% коштів місцевого самоврядування у Польщі залишається на рівні базових одиниць місцевого самоврядування – гмін, які у той же час повністю відповідальні за виконання усіх основних завдань, надання послуг, вирішення питань, необхідних місцевому населенню. Зрозумілим стало і те, що не все так райдужно у наших сусідів – польське місцеве самоврядування теж має певні труднощі. Так, уже сьогодні поляки ведуть мову про необхідність законодавчих змін у частині функціонування повітів, яким часто не вистачає коштів на реалізацію визначених повноважень. А також ведуться дискусії з центральною виконавчою владою, яка робить спроби централізувати деякі повноваження МС начебто під приводом проведення так званих превентивних заходів із запобігання регіоналізації.

Пізнавальним у контексті загальноукраїнських реалій медичної реформи стало знайомство із спеціалізованим медичним закладом – Малопольським центром ревматології, імунології та реабілітації ім.Юзефа Дієтла, що належить до вторинного рівня медичної допомоги. Головний лікар закладу розповів членам української делегації про те, що пройшло рівно півроку з того часу, коли у Польщі відбулась остання реформа у системі охорони здоров’я. Але на сьогоднішній день, у процесі постійного пошуку оптимальних рішень, за словами польських спеціалістів, країна знову повертається у медичній сфері до того, що було 28 років назад. Це, зокрема, стосується фінансування медичних закладів в цілому, а не за результатами наданих медичних послуг. Продовжують існувати аналогічні до українських проблеми, пов’язані з нестачею фінансових ресурсів для утримання медичних закладів, болісні процеси з підвищенням рівня і значення первинної ланки медицини та сімейних лікарів. Кошти місцевого бюджету у загальному кошторисі річного утримання зазначеного спеціалізованого госпіталю становлять 5 відсотків і спрямовуються в основному на модернізацію медичного обладнання, значна частина якого з’являється в тому числі і за рахунок участі у європейських грантових програмах.

Фінальними акордами навчально-ознайомчого візиту до Польщі стали зустріч з Генеральним консулом України у Кракові Олегом Мандюком та участь у роботі ІV Європейського конгресу місцевого самоврядування.

Знакова для європейського місцевого самоврядування щорічна подія є майданчиком для обміну думками щодо тенденцій, викликів та можливостей. Близько двох тисяч учасників, 7 тематичних напрямків, пов’язаних з фінансами, суспільним розвитком, інноваціями, економікою, політикою, навколишнім середовищем, 60 дискусійних панелей, підсумкові сесії і пошук відповідей на актуальні для європейського співтовариства питання «Місцеве самоврядування – яка стратегія майбутнього?» та «Чи готова Європа до викликів відродження регіоналізму?».

Зокрема, на дискусійній панелі «Єврорегіони як метод покращення міжрегіональної співпраці» було презентовано досвід АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна». Так, голова Асоціації Олександр Ганущин відзначив, що за підсумками участі у Першому конкурсному відборі Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 буде залучено 30 млн.євро на реалізацію проектів, підготовлених АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна», її членами та партнерами.

Ще одна панельна дискусія була присвячена ролі органів місцевого самоврядування в збереженні та промоції автентичної спадщини. Розмова зосередилася навколо підходів до збереження та промоції культури регіону Карпат. У ході обговорення були презентовані регіональні та місцеві політики у сфері збереження та промоції культурної спадщини на прикладі Закарпатської області та угорського міста Егер, джерела фінансування спільних проектів у сфері збереження та популяризації культурної спадщини в тому числі у рамках Програми ТКС Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 роль, неурядових організацій та науки у формуванні і реалізації місцевих політик збереження та промоції історико-культурної спадщини, а також конкретні проекти співпраці органів місцевого самоврядування та неурядових організацій у цій галузі. Зокрема під час панельної дискусії було презентовано проект “Світ карпатських розет – заходи із збереження унікальності культури Карпат”, реалізація якого розпочнеться вже у цьому році на території Підкарпатського воєводства Польщі, Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей.

Багато побаченого і почутого, кожен повернувся додому з власними враженнями, але, мабуть усі – з єдиним переконанням – лише спільною та відповідальною, важкою і часто невдячною працею можемо і мусимо творити спроможне українське самоврядування, використовувати кожну можливість, щоб ставати сильнішими й успішнішими.

P.S. Хтось із спікерів на Європейському конгресі МС сказав: «Будь-яка криза — це хороший вчитель, щоб змінити у першу чергу спосіб мислення».

Косів-Ряшів-Краків-Косів

Роксолана Барчук
Керуюча справами виконавчого апарату
районної ради

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *