23 лютого 2014 року – День пам’яті Героїв України

Смерті майже сотні громадян, друзів, поранили нас до глибини душі. Зовсім поруч із нами, під прицілом камер, був здійснений злочин проти Української нації. Сьогодні, у День захисника вітчизни, районна рада глибоко сумує за кожною людиною, яка померла на полі бою, борючись за справедливість і свободу, незалежність та нову державу для прийдешніх поколінь…

«Вони пішли на смерть, тому що бути солдатом, це не значить вміти тільки добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом, значить не відокремлювати свою особисту гідність від гідності за свою державу. Це значить поважати і любити не тільки те, що є в тобі та на тобі, але й все те, що навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність. Навчитися воювати – нескладно. Проте бути солдатом – це значить мати дух солдата. Солдат без душі – кілер. Солдат з душею – воїн.

В війні за незалежність України народилася нова незалежна нація, яка має творити свою незалежну культуру та історію. Ми маємо жити в системі координат, яка зрозуміла для нас. Серед символів, які мають значення та торкаються серця», – написав вчора журналіст Юрій Бутусов.

Сьогоднішній день – це пам’ять синів і дочок. Тих, хто своє життя віддав за свободу Батьківщини, за нашу свободу і незалежність.

Вічна пам’ять Героям України!
Слава Україні!
Героям слава!

свічка пам'яті

А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін.
Спереду — сотник , молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

 Людмила Максимлюк
 21 02.2014

З повагою
Голова районної ради                                                    Михайло Шатрук