Секретар Венеціанської комісії: В Україні створено загальну структуру для децентралізації

Нещодавно Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) оприлюднила попередні висновки щодо запропонованих українською стороною поправок до Конституції України в частині територіального устрою та місцевого самоврядування. Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт в інтерв’ю Укрінформу розповів про основи децентралізації в Україні, реформи правоохоронної системи та судочинства, співпрацю з Верховною Радою і люстрацію.

– Пане секретар, Венеціанська комісія досить швидко надала експертну оцінку і схвалила зміни до Конституції України щодо децентралізації. Як це відобразилось на якості документа?

– Ми вважаємо, що результат є вельми задовільний. Практично всі рекомендації Венеціанської комісії відображені у тексті поправок. Як тільки проект ухвалять, буде забезпечено міцну основу для всебічної децентралізації. Вона є однією з найбільш важливих реформ, необхідних для побудови повноцінної демократії в Україні. Однак, ми повинні чітко усвідомлювати, що більшу частину роботи ще належить зробити. Відтепер ми маємо загальну структуру для здійснення децентралізації, але деталі повинні бути врегульовані звичайними законодавчими актами та реалізовані на практиці. Це займе певний час.

Наша співпраця з Конституційною комісією була насправді дуже динамічною, і я хотів би віддати належне їй та її голові за хорошу співпрацю. Венеціанська комісія завжди була гнучким і динамічним органом, оскільки ми чудово розуміємо, що слушною є лише вчасно надана порада. Той факт, що ми були залучені до конституційної реформи в Україні протягом багатьох років полегшує для нас швидку реакцію на нові пропозиції.

– Перший президент сучасної України Леонід Кравчук застеріг від пастки, закладеної в документі щодо децентралізації. Зокрема, йдеться про розширення повноважень президента у випадку прийняття місцевою громадою антиконституційних рішень. Тоді президент отримає право на розпуск органів місцевого самоврядування. Якими, на ваш погляд, повинні бути конституційні важелі впливу на ситуацію на місцях у таких випадках? Яким має бути механізм оцінки ситуації та пошуку компромісу?

– Запропонований первинний текст було змінено відповідно до наших рекомендацій. Президент може лише призупинити повноваження органа місцевого самоврядування. Його розпуск здійснюється тільки на підставі рішення Конституційного Суду, який повинен встановити, що ухвалений цим органом акт був не лише неконституційним, але й становив загрозу для суверенітету держави, її територіальної цілісності або національної безпеки. Якщо така загроза існує, то розпуск органа місцевого самоврядування є адекватною відповіддю. Оскільки в Конституції України Президент виступає гарантом державного суверенітету і територіальної цілісності, доцільно, щоб саме він ініціював потрібні заходи у таких випадках.

Радник із конституційних питань Конгресу місцевих і регіональних рад Ради Європи Алан Делькамп, секретар Веніціанської комісії Томас Маркерт і посол, голова офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовські

– Томасе, Венеціанська комісія привітала скасування наглядових повноважень Генерального прокурора. На ваш погляд, яким чином це вплине на реформу правоохоронної системи?

– Наглядові повноваження органів прокуратури вже були скасовані новим законом про прокуратуру. Потрібно було невідкладно відобразити ці зміни на рівні Конституції. На наступному етапі Конституційна комісія зосередиться на опрацюванні норм Основного Закону, які регулюють діяльність судової влади. У цьому контексті, конституційні положення про систему органів прокуратури мають бути повністю переглянуті.

– Ваші колеги схвально відгукнулися про зміни в Конституції щодо фінансування місцевих громад. На вашу думку, які європейські практики щодо місцевого фінансування найбільше підходять для України?

– Конкретні правила, що стосуються місцевого фінансування, змінюються в залежності від країни. Водночас, існують деякі загальні принципи, які дуже добре відзеркалено у проекті (змін до Основного Закону України, – ред.). Це дуже позитивно, що текст містить положення, згідно з яким держава повинна забезпечити достатність фінансових ресурсів місцевого самоврядування, і що держава повинна виділити додаткове фінансування місцевому самоврядуванню, якщо на нього покладаються додаткові завдання. Я сподіваюся, що ці базові норми будуть коректно реалізовані у майбутній практичній діяльності. Крім того, норми, які регулюють співпрацю між територіальними громадами, що з’явилися в проекті змін до Конституції, повинні сприяти ефективності самоврядування.

– Українська влада планує запровадити в країні інститут префектів, які переваги та недоліки такого рішення ви бачите?

– Ми як Венеціанська комісія не маємо жодних заперечень щодо термінології. Питання назви цієї посади – префект або губернатор, або будь-як інакше – є рішенням України. Тим не менш, на наш погляд, функції префектів та їхні відносини як з місцевими органами самоврядування, так і з центральними органами влади повинні визначатися відповідним чином та у належний спосіб (на законодавчому рівні, – ред.).

– Які реформи судочинства в Україні дозволили би більш ефективно боротися з корупцією?

– Венеціанська комісія дуже добре знає, що корупція є одним з головних викликів, що стоять перед судовою системою України, але ми не є тим органом, завданням якого є розробка комплексної стратегії боротьби з корупцією. Я думаю, що немає простих рішень для розв’язання цієї проблеми. Одна дуже дієва міра – вимагати від усіх суддів регулярно оприлюднювати декларації про свої активи і перевіряти їхню відповідність в ефективний спосіб.

– Розкажіть про рівень взаємодії Венеціанської комісії з Верховною Радою України. Наскільки, на вашу думку, українські парламентарії охоче сприймають пропозиції комісії?

– Я думаю, можна сказати, що в цілому Верховна Рада України завжди дуже серйозно ставилася до рекомендацій Венеціанської комісії. Тим не менш, іноді виникали політичні перешкоди для їх врахування. У таких випадках або наших рекомендацій не дотримувались, або вони враховувались на більш пізньому етапі. Я очікую, що чинний склад Верховної Ради буде більш відкритим щодо рекомендацій Венеціанської комісії, ніж деякі з його попередників, але про це ще занадто рано говорити.

– Як ви оцінюєте ухвалення в Україні закону про люстрацію?

– Закон про люстрацію, щодо якого Венеціанська комісія торік висловлювала серйозні застереження, залишається чинним, а його положення продовжують втілюватись у життя. Водночас, українська влада визнала, що положення цього закону мають серйозні недоліки, які мають бути усунені.

Цього року робоча група, створена міністром юстиції, інтенсивно співпрацювала з Венеціанською комісією з метою вдосконалення законодавства. У червні Комісія підготувала ряд рекомендацій, необхідних для приведення процесу люстрації у відповідність до європейських стандартів. Міністр юстиції України Павло Петренко запевнив нас у своєму намірі врахувати наші рекомендації. Тому ми сподіваємося, що переглянуті поправки будуть ухвалені Верховною Радою найближчим часом. Ми вважаємо, що для авторитету України, а також для її суспільного миру є дуже важливим, щоб процес люстрації був проведений якомога коректніше.

Роман Сущенко, Париж.

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sekretar_venetsianskoii_komisiii_v_ukraiini_stvoreno_zagalnu_strukturu_dlya_detsentralizatsiii_2072357

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *