Фінансова децентралізація: «підйомні» для громад

Гасло «сильні місцеві громади – сильна держава» поступово перестає бути риторичною фігурою. Це стає особливо очевидним, якщо під «силою» місцевої влади розуміти достатність доходної частини бюджетів місцевого самоврядування. В чому ж ця сила? По-перше, маючи солідну фінансову базу, місцева влада може ефективно виконувати свої функції. По-друге, зростання доходів у місцевий бюджет дає величезний стимул для економічного розвитку тої чи тої територіальної громади (і економіки держави загалом). Адже позитивна динаміка таких надходжень є ознакою того, що вести підприємницьку діяльність на цій території вигідно, – а це важливо для залучення інвестицій та приваблення людського капіталу.  Нарешті, по-третє, зміцнення фінансового ресурсу місцевої громади є чинником політичної стабільності, оскільки зникає можливість спекулювати на сумно відомих тезах «наш регіон годує всю державу», «ми працюємо, а центральна влада жирує за наш рахунок» тощо.

Основні засади фінансового зміцнення місцевої влади закладено в статті 9 Європейської Хартії місцевого самоврядування, де сказано, що «органи  місцевого самоврядування мають право в рамках національної економічної політики на свої власні адекватні фінансові ресурси, якими вони можуть вільно розпоряджатися в межах своїх повноважень. Частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування формується за рахунок місцевих податків та зборів, розмір яких вони мають повноваження встановлювати в межах закону». Такі права вперше в історії незалежної України пропонується закріпити у проекті Закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади, нещодавно поданому Президентом на розгляд Верховної Ради. У пропозиції змін до статті 142 Конституції України, зокрема, зазначається, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є: 1) земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об’єкти, що є у комунальній власності територіальної громади; 2) місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Читайте: Гроші з центру на місця: як діє децентралізація

Якщо вже йдеться про основу фінансову (пункт 2), порівняймо із формулюванням відповідної статті чинної Конституції, де такою основою названо лише «доходи місцевих бюджетів та інші кошти».

Відмінність очевидна. Вже зараз, наприклад, приріст доходів бюджету Дніпропетровської області за підсумками першого півріччя складе близько 30%. Це результат бюджетної децентралізації, яка запроваджена з 1 січня 2015 року.

Таким же шляхом, до речі, десять років тому пішла Словаччина. 2005 року там розпочалася бюджетна децентралізація, за якої було здійснено перехід від дотаційного фінансування органів місцевого самоврядування  до формування фінансово самодостатніх адміністративно-територіальних одиниць, які фінансують свої функції за рахунок власних доходів. Нині дослідники говорять, що цей крок дав змогу не просто підняти економіку Словаччини, а й вивести цю країну на лідерські позиції в ЄС за темпами економічного розвитку.

Це й не дивно, адже фінансова децентралізація означає не тільки наповнення бюджету. Вона робить прозорими фінансові потоки (отже, завдається нищівний удар по корупції) та збільшує зацікавленість органів місцевого самоврядування в реалізації податкового потенціалу своєї адміністративно-територіальної одиниці. Крім того, децентралізація значно розширює можливості місцевої влади у здійсненні зовнішніх запозичень – своєрідних «підйомних» коштів. Якщо раніше позичальниками, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку, могли виступати тільки міста-мільйонники, то тепер напряму брати кредити у них можуть усі обласні центри, а також міста з населенням у 300 тисяч. А це вже шлях до залучення креативного людського капіталу і рішучий удар по стереотипних уявленнях про «провінцію», де покращити інфраструктуру, отримати якісні соціальні послуги, знайти роботу, реалізувати себе неможливо в принципі.

Читайте: Кого звільнять і чи помре село: 5 міфів децентралізації

Гаразд, але виникає питання – чи не випереджає в Україні фінансова децентралізація адміністративно-територіальну реформу? Адже логічно, здавалося б, спочатку об’єднати населені пункти у громади з більш-менш прогнозованим економічним потенціалом, а потім уже наділяти їх фінансовими повноваженнями. Досвід Словаччини говорить про те, що це зовсім не хибний шлях. Фінансова (чи, напевно, точніше, фіскальна) децентралізація дала громадам той необхідний стимул, який дав їм змогу набратися сил і визначитися, як формувати самодостатні об’єднані територіальні громади.

https://fakty.ictv.ua/ua/index/read-blog/id/2189

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *