Як живуть об’єднані громади після реформи

15 громад Львівщини з першого січня почали переформатовувати старі сільські офіси під нові потреби

У новоспеченій Міженецькій об’єднаній громаді вчаться керувати по-новому: замість районного підпорядкування, тепер тут об’єднані сільські ради Міженця та Дроздовичів. Від 1 січня всі звикають до адміністративної реформи.

«Зараз ми маємо труднощі з передачею повноважень, але до 1 лютого все повинні впорядкувати. До того, як я прийшов на цю посаду, то 5 років працював сільським головою у Дроздовичах. Моя найперша мета – залучити якнайбільше молоді, щоб ті, хто закінчив університет, не розчаровувалися, а вкладали свої сили у роботу у своєму селі. Знаєте, хто зараз у сільській школі? Бабусі, які давно вже на пенсії. Я не за те, щоб когось виганяти, а за те, щоб порозумітися, подякувати, подарувати квіти й передати місце новій вчительці, у якої є енергія і прагнення удосконалювати школу», – розповідає Володимир Брицький, голова Міженецької громади.

Сільська рада, Міженець

Адміністрація громади розташована у старій будівлі сільської ради Міженця. Це – двоповерхова будівля з банком та поштою, поряд –  пам’ятник Шевченкові. У Дроздовичах уже немає сільського голови, натомість є староста – заступник Володимира Брицького, який працює з офісу колишньої сільради.

За обіцянками влади – як центральної, так і місцевої –  разом з відповідальністю місцеві керівники мали б дістати й повноваження, і фінансову підтримку. Однак на ділі обіцянки не підтвердилися

Ідеться про ті громади, які встигли торік об’єднатися і провести у себе вибори. За обіцянками влади – як центральної, так і місцевої –  разом з відповідальністю місцеві керівники мали б дістати й повноваження, і фінансову підтримку. Однак на ділі обіцянки не підтвердилися.

І за школи, і за культуру…

«З нового року для нас змінилося дуже багато, бо тепер ми опікуємось і освітою, і медициною, і культурою, – ділиться голова Новокалинівської об’єднаної громади Богдан Юзвяк. – На освіту та медицину ми отримуємо прямі кошти з державного бюджету, а культуру фінансуємо з власних джерел. Розрахунок на освіту робили на одного учня, в медицині – на одного мешканця, тому тут жодних проблем немає. Крім того, ми маємо опікуватися шістьма бібліотеками та сімома будинками культури. З власних надходжень виділили на культуру 1,2 млн грн».

За словами Богдана Юзвяка, фінансово дати раду з новими витратами зможуть за рахунок нових надходжень. Цього року їхній бюджет становить 21 млн грн. Якщо торік власних надходжень було мільйон, то цього року 9 мільйонів. Ці гроші повинні забезпечити селам та місту не лише виживання, але й розвиток.

«У грудні створили ще одну групу для дошкільнят. Також плануємо відкрити кілька додаткових дошкільних груп. У Новому Калинові будуємо дошкільний заклад на шість груп. Плануємо завершити роботи до кінця року. Ще реконструюватимемо адміністративний будинок села Гординя і переселимо туди амбулаторію. Дуже хочемо зробити реальним закупівлю і видачу медикаментів, які, за наказом Міністерства охорони здоров’я, мають бути безплатними», – розповідає голова об’єднаної громади.

Однак, кажуть у Новому Калинові, наразі говорити про бажану децентралізацію не можуть. Основна причина, чому громада швидко погодилася на об’єднання, – отримання соціальних послуг на місцях, а не в районі. Однак реально таку можливість держава не забезпечила. Йдеться про такі речі як реєстрація осіб, реєстрація майна, успадкування, пільги, субсидії, допомоги на дітей тощо.

«Виходить так, що законом передбачено одне, а Кабмін робить інше», – зазначає Богдан Юзвяк.

За словами Галини Козяр, голови Новострілищанської громади (Новi Стрiлища, Бакiвцi, Кнiсело), у них виникла інша проблема – у їхні обов’язки входить опікуватися бібліотеками, але самі книгозбірні не передали їм на баланс.

«У нас проблема, яка не залежить від нас: нам передали народні доми й бібліотеки. Однак бібліотеки мають централізовану систему, донині їх не розцентралізували. Отож у нас нема можливості їх прийняти. У бюджеті ми заклали гроші на їхнє утримання та зарплату, але юридично нічого ще не можемо їм  платити, бо вони в нас не на балансі, їх не вивели з державної мережі», – каже Галина Козяр.

Хоч об’єднані громади мають самі розпоряджатися бюджетом, але вони повинні це робити у встановлених рамках. До прикладу, розрахунок зарплат роблять відповідно до державних вимог. Зарплату учителя рахують за старою схемою, де враховують кількість годин, посаду, службовий стаж. Також, відзначає Галина Козяр, громади зацікавилися обіцянками влади щодо преференцій громади в участі у проектах Фонду державного розвитку.

Нові Стрілища, рада

«Побачимо, наскільки це буде правдиво. Щодо бюджету, ми тепер на рівних умовах з районними радами, не треба чекати ще їхнього рішення, бюрократизм зменшується», – підсумовує голова.

Підтримка ЄС, базова дотація і обласний бюджет

«Ті громади, які об’єдналися сьогодні, у виграшній ситуації, – вони мають підтримку від ЄС, Фонду регіонального розвитку, обласного бюджету й базову дотацію. Вони матимуть нормальний бюджет розвитку. Самбірський район сьогодні думає, як зробити так, щоб їхній бюджет розвитку був на рівні 500-700 тисяч гривень, а об’єднані територіальні громади матимуть від одного до трьох мільйонів», – пояснює Олег Домчак, депутат ЛОР. Олег Домчак був головою Самбірської районної адміністрації на момент формування об’єднаних громад.

Ті громади, які об’єдналися сьогодні, у виграшній ситуації, – вони мають підтримку від ЄС, Фонду регіонального розвитку, обласного бюджету й базову дотацію

На території цього району Львівської області є 8 з 15-ти новоутворених громад.

«Виграють, очевидно, ті громади, які мають більшу територію і більше населення. Процес запущено, й ми зможемо порівняти різні громади. Легше буде тим, що мають кращий коефіцієнт спроможності. Розраховуючи коефіцієнт, беруть до уваги кількість населення, зайнятість, скільки землі є на території тощо. Дуже багато залежатиме від конкретних менеджерів», – продовжує депутат.

Власне від доброго менеджера залежатиме, чи зуміє громада залучити додаткові кошти, а отже, й ефективніше розвиватися. Адже перевага ОТГ у тому, що вони можуть напряму брати участь у конкурсах на європейські гранти. Крім того, у державному фонді регіонального розвитку передбачено на 156 наявних в Україні громад мільярд гривень. За заявками прийматимуть пропозиції і виділятимуть гроші. На конкурс мікропроектів у державному бюджеті заклали ще приблизно 30-35 млн грн. Питання у тому, хто зуміє ними скористатися.

Більше об’єднаних громад

Цього року у Львові з’явиться ще кілька громад, пояснює Віталій Корецький, представник Офісу реформ на Львівщині. Такі офіси реформ створено в усіх областях України. Вони працюють на виконання меморандумів між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Асоціацією міст України.

Офіс реформ працює з квітня 2015 року й допомагає громадам адаптуватися до реформи

Офіс реформ працює з квітня 2015 року й допомагає громадам адаптуватися до реформи.

«Ми надаємо консультації, інформацію у процесі добровільного об’єднання громад. Загальну координацію роботи громад робить Мінрозвитку. Згідно з реформою, об’єднана громада є мікрорайоном. Вони, як і районні ради, отримують субвенції з державного бюджету. Якщо говорити про адміністративно-територіальний устрій, то таку модель у себе використовує Польща. Кожна громада має свої казначейські рахунки. Вони також мають розпоряджатися землею поза межами населеного пункту, але законодавчо це питання іще не вирішено. Ми очікуємо, що  березні будуть внесені відповідні зміни до законодавства», – каже Корецький.

Процес утворення об’єднаних громад безперервний до того моменту, поки не буде охоплено всю Україну. 27 березня відбудуться наступні вибори серед громад на Львівщині – для обрання голови Ходорівської територіальної громади. Восени будуть іще одні вибори територіальних громад.

Найбільший виклик, який чекає на об’єднані громади найближчим часом, – це оптимізація мережі. Це складний, але неминучий процес

«Ми дещо змінили модель підготовки об’єднання. Раніше процес був добровільним, але менше уваги звертали на фінансову спроможність, а більше на спроможність надання послуг. Ми зрозуміли недосконалість підходу, зараз рахуємо всі економічні показники. Цими напрацюваннями будемо керуватися, об’єднуючи наступні громади», – підсумовує Корецький.

Загалом зі 160 об’єднаних громад, які подали заявки в Кабінет Міністрів, затверджено лише 85. Проблема в тому, що тепер треба буде об’єднувати й укрупнювати громади.

Найбільший виклик, який чекає на об’єднані громади найближчим часом, – це оптимізація мережі. Це складний, але неминучий процес: діти мають навчатися у нормальних умовах, пацієнти лікуватися у ліпших закладах. Тому треба збільшувати  матеріально-технічну базу, забезпечувати медичним обладнанням і тоді буде результат. Краще купити один «Школярик» і довозити  дітей до одної школи, але це водночас і скорочення робочих місць, попереджають в Офісі реформ.

Мар’яна Вербовська, Мирослава Іваник

http://www.gazeta.lviv.ua/politic/2016/01/21/52519

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *