Децентралізація: протягом двох років ми зробимо цю реформу незворотною та успішною

1 та другого березня 2016 року у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся дводенний науково-практичний форум «Децентралізація: перший рік об’єднання територіальних …

форум - децентралізація
Децентралізація: протягом двох років ми зробимо цю реформу незворотною та успішною

1 та другого березня 2016 року у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся дводенний науково-практичний форум «Децентралізація: перший рік об’єднання територіальних громад». Організатори заходу Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно із Товариством дослідників України у партнерстві із Democracy reporting international (DRI), Реанімаційним пакетом реформ (РПР) та Офісом реформ у Київській області.

форум - кну

Павло Остапенко (голова ГО “Товариство дослідників України”) у вступному слові проаналізував географію процесу децентралізації в Україні, проілюструвавши всі дані картами. Він зазначив, що у 2015 році в Україні утворено 159 громад. І це всього-навсього 8% від усіх органів місцевого самоврядування. Найбільше громад утворено у Тернопільській області – 24. Також значна кількість їх розміщена у Хмельницькій, Дніпропетровській, Львівській і Полтавській областях.

Детальніше у відео:

Децентралізація влади – шлях українського суспільства до модернізації

Юрій Ганущак (експерт Реанімаційного пакету реформ), автор ряду законопроектів з питань реформування місцевого самоврядування, відзначив: “Реформа продумувалась 10 років і деталі опрацьовані досить непогано. Лиш би не влізали туди політики, все піде так як треба. 159 утворених громад – це багато. А враховуючи те, що інкубаційний період по наших розрахунках становить 9 місяців, то якраз тільки зараз починається розуміння як воно має виглядати. До того були амбітні. І ті перші, які пішли – це найбільш сміливі, які трохи навіть перегнули палку. Тому, якби ми мали вибори на березень, то зараз було б 600 громад. Це при умові якби був прийнятий “Закон про олійну пляму”*, який зараз зареєстрований і поки не розглядається. Може й правильно не розглядається, поки хміль у депутатів не вийде із голови і врешті вони не почнуть працювати. Тому що кожен має амбіції десь там щось урвати роблячи парламентську кризу замість того, щоб приймати закони. Але у нас є зовнішній контролер, який цю молоду і дуже голодну, так звану нашу еліту, швидше всього поставить на місце. 

Тому якщо не сильно будуть заважати політики. І політики не тільки у Верховній Раді, а політики і на рівні Кабінету Міністрів, які шукають, яку правду найкраще сказати, щоб сподобалось. То воно піде своєю чергою як іде. Тому що те, як ми почали робити, і чому ми не почали робити примусово, чому ми залучили обласну Раду хоча це суперечить Конституції. Насправді це були дуже продумані кроки з точки зору просування самої реформи. І крок за кроком думаю протягом двох років ми зробимо цю реформу незворотною і, найголовніше, успішною. Хочеться відзначити, що цілий пласт вскрився тих проблем, які існують у нашому законодавстві. Система управління до недавнього часу, і зараз існує по деяких галузях, вона побудована за принципом концентрації, точніше передачі хабарів від самого низу до самого верху. І ось ці корупційні ланцюжки зараз різко ламаються і спротив системи йде страшний”.

Детальніше у відео:

Василь Куйбіда (міністр регіонального розвитку та будівництва 2007-2010 рр.), який ще на початку 2000-х років стояв у витоків реформи територіальної організації влади, відзначив:

“Спостерігаючи за тим як розвивається суспільство, ми можемо сказати, що воно розвивається набагато швидше ніж держава. І держава гальмує, а не сприяє цьому розвитку. То очевидно, що децентралізація публічної влади створюється не тільки шляхом чи принципом модернізації держави, організації публічної влади, але і шляхом створення умов для самого розвитку суспільства. У нас часто виникає конфлікт між державою і суспільством. Влада є неефективна, вона закрита, не прозора, як у відповідь суспільство організується, закривається, з’являється протистояння і потім ми маємо то один Майдан, то інший”.

Розтлумачуючи поняття децентралізації Василь Степанович пояснив: “Коли говорять про децентралізацію, у широкому розумінні – це поділ завдань між державою і суспільством. Моє покоління жило у Радянському Союзі, у якому було все централізовано. Головне було вчасно народитися і померти, решта всім іншим займалася держава. Ми не хотіли у менших межах відродити централізовану державу, а в Декларації про державний суверенітет, а потім у Конституції виписали, що наша держава буде правова, соціальна, демократична, а така держава не може існувати без місцевого самоврядування. Це означає, що ми віддамо державі тільки те, що самі не можемо виконати, наприклад, безпеку. Усе решта, що ми можемо самі зробити, робимо самі, якщо держава пхає пальці до нас, по пальцях – це не її справа. У вузькому сенсі це поняття розуміють як децентралізацію влади в державі. Окремі дослідники вважають, що децентралізація – це передача влади від центру на периферію. Термін для цього використовується “деконцентрація” – це один вид децентралізації. Чи “еволюція” – це другий термін, який використовується, особливо на заході. Держава передає управління на місцеве самоврядування. У нас найчастіше використовується децентралізація у другому сенсі. Розуміють, як передачу влади від державного управління на рівень місцевого самоврядування.  

Коли ми не маємо децентралізації, тоді, фактично, ми не можемо включити у суспільний розвиток різні соціальні групи з їхніми інтересами з їхньою соціальною енергією. Без діалогу влади і суспільства ми не можемо вирішити ті проблеми, які накопичились впродовж багатьох десятків років”.

Детальніше у відео:

Олександр Солонтай (експерт Інституту політичної освіти) відзначив подвійність правил у процесі децентралізації: “Процес об’єднання громад не зовсім добровільний, тому що коли у “Бюджетному Кодексі” спочатку всі сільські, селищні і міські ради міст районного значення опускають з 25% податку на доходи з фізичних осіб на нуль відсотків, то у них виникає потужний стимул об’єднуватися, щоб повернути не тільки свої 25%, але й більше отримати – свої 60%. Тобто це не стартова позиція з 25% на 60%, а з 25% на 0%, а потім на 60%”.  

Другий момент подвійності стандартів він пояснив такими подіями: “У нас всі рівні, але деякі рівніші за інших. Попри те, що немає ніякого критерію до міста обласного значення і, відповідно, немає критерію до чисельності об’єднаної громади, у нас виходить така ситуація – уже у травні 2015 року міста Гадяч, Бережани, Кременець раптом отримують статус міст обласного значення. Тобто одним треба об’єднуватись у громади, щоб вийти на певний рівень, а інші мають народного депутата чи обласну комісію по адмін-територіальній реформі…”.

Він також наголосив на тому, що слід заохочувати об’єднання громад, проілюструвавши це прикладом із семінару, що відбувся в одному із районів України.

Детальніше у відео:

Віктор Карташов (голова ВГО “Центр підтримки громадських ініціатив) розповів, що він сам живе в об’єднаній сільській громаді на Житомирщині. Вказав на проблеми, з якими стикаються громади після об’єднання. Особливо наголосив на тому, що громади повинні мати партнерські відносини.

Детальніше у відео:

Юрій Дерев’янко (народний депутат України 8-го скликання) розповів, що пояснював суть децентралізації, працюючи із своїми безпосередніми виборцями, які обрали його. Коментуючи процес схвалення новоутворених об’єднаних громад у Верховній Раді він наголосив, що не всі 159 громад є спроможними. Але якби не були ухвалено це політичне рішення про їх утворення, то тоді: “…зникло б це натхнення і бажання об’єднуватись”. Наголосив на незадовільній роботі деяких міністерств, які гальмують процес децентралізації.

Детальніше у відео:

«Об’єднані територіальні громади: курс на швидкий розвиток»

Остап Єднак (народний депутат України 8-го скликання) відзначив: “Держава провалила одну з основних речей, елементів реформи – це комунікацію, комунікацію з народом, комунікацію з суспільством. І, на превеликий жаль, ініціатори реформи не донесли суть її до суспільства, не створили запит у суспільства на цю реформу. То цим почали зловживати різні політичні сили, почалися різного роду маніпуляції. Головне перед місцевими виборами, які відбулись у кінці жовтня (25 жовтня 2015 р. – прим. ред.). Після місцевих виборів, коли накал пристрастей дещо спав ми спілкувалися з лідерами новообраних об’єднаних територіальних громад і намагались зрозуміти, які в них є проблеми. Багато з них ми вже у грудні і січні вирішили законодавчо. Ми спілкувалися з населенням, студентами і на телеефірах, тобто максимально як народні депутати, маючи певний рівень уваги в медіа доносили суть цієї реформи. Натомість зараз ситуація з комунікацією не виправлена, але ми маємо перші місяці діяльності новообраних голів територіальних громад“. 

Остап Єднак, говорячи про лідерів новостворених громад, підкреслив: “Ті першопрохідці, які взяли цей ризик, об’єдналися, пройшли через вибори вони надзвичайно прогресивними і сильними особистостями. Недолік – це у них немає команд, немає тих, хто пише з ними проекти. І вони це зараз вирішують. Немає тих, хто з ними розробляє і стратегує, але це вони теж вирішують. Зокрема у Заболотцях (село Бродівського району Львівської області – прим. ред. ) з поляками спільно розробляли стратегію розвитку громади і це я вважаю фантастично. Тому що сама лідер громади каже, що: “Без стратегії, без розуміння як нам розвиватись, куди далі йти, ми не виживемо””.

Детальніше у відео:

Андрій Козлов (провідний юридичний радник DRI, консультант-спостерігач у Конституційній Комісії) розповів про проблеми, що спостерігаються у процесі децентралізації та конституційних змін. Відзначив, що недостатньо сформований суспільний запит і попит на цю реформу, і відсутній тиску знизу.

Детальніше у відео:

Андрій Гінкул (керівник проекту ЄС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні») прокоментував, що на програми проекту ЄС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні» цього року заплановано 200 мільйонів євро: “Ці програми запрацюють цього року, і в першу чергу для тих, хто подає свої заявки, хто працює, хто має проекти, для тих, хто має спроможність працювати з грошима. Тому що це така постсоціалістична наївність, яка виражається у тому: “От нам прийдуть, щось зроблять, щось дадуть”. На жаль, така патерналістична свідомість присутня у більшості головах. Навіть у багатьох тих, які так чи інакше пройшли вибори і об’єднались. Відповідно, гроші ідуть до тих, хто готує документи, тому що гроші без документів не ходять. А документи готують ті, хто мають компетенції”.

Андрій Гінкул також наголосив: “Якщо є нерозуміння, то є можливості для навчання. Є можливості для навчання у нашому проекті. У нас ведеться ряд інформаційних зустрічей, тренінгів для всіх. У першу чергу для тих, хто об’єднується або у процесі об’єднання… Тому можливостей і грошей для розвитку і роботи просто безліч, була б здатність домовлятись і бажання вчитись. І застосовувати ці знання, а не безкінечно вчитись”.

Детальніше у відео:

Володимир Удовиченко (керівник Офісу реформ у Київській області) розповів, що для роботи дуже важлива команда. До Офісу реформ у Київській області він запросив викладачів у студентів географічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка. Також до роботи залучені волонтери.

Детальніше у відео:

___________________________

* Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об’єднання територіальних громад.

Підготував Віталій Ніщименко

Фото Андрій Пилипюк

http://www.prostir.ua/?focus=detsentralizatsiya-protyahom-dvoh-rokiv-my-zrobymo-tsyu-reformu-nezvorotnoyu-ta-uspishnoyu

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *