УКРАЇНА
Косівська районна рада
сьоме скликання
одинадцята сесія
РІШЕННЯ
від 30 листопада 2017 року № 369-11/2017
м.Косів
Про звернення районної ради щодо присвоєння звання Герой України М.Кривоносу
Розглянувши пропозиції депутатів Косівської районної ради від депутатської фракції «ВО Свобода»», відповідно до частини 2 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Косівська районна рада
вирішила:
1. Схвалити звернення до Президента України П.О.Порошенка (додається).
2. Рішення районної ради надіслати Президенту України Петру Порошенку.
3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника голови районної ради Володимира Петричука та депутатську фракцію політичної партії «ВО «Свобода».
Голова районної ради Павло Ванджурак
Президенту України
Порошенку П.О.
Звернення
щодо присвоєння легендарному сотникові УПА Мирославу Симчичу звання “Герой України”
5 січня 2018 року буде відзначати свій 95-й день народження легендарний сотник Української Повстанської Армії Мирослав Симчич (псевдо – “Кривоніс”). Враховуючи неоціненний вклад у розбудову незалежної, самостійної і соборної Української держави, самовіддане служіння Українському народу, незламність сили волі та духу на шляху боротьби за Україну, просимо розглянути наше звернення та вжити заходів щодо присвоєння звання “Герой України” легендарному сотнику Української Повстанської Армії, політв’язню Мирославу Симчичу.
Косівська районна рада вже зверталася до Вас 13.01.2015 року щодо присвоєння почесного звання «Герой України» для Мирослава Васильовича. Але з огляду на відсутність реабілітації «Кривоноса» Ви не взяли до розгляду цю пропозицію.
15 листопада 2017 року в Косівському районному суді відбулося судове засідання щодо реабілітації легендарного сотника УПА Мирослава Симчича. У підсумку, суд постановив визнати Мирослава Симчича необгрунтовано засудженим. А також суд визнав Мирослава Симчича таким, що підлягає реабілітації на підставі статті 1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні».
Чимало реабілітованих вояків вже відійшли у вічність. І тепер, після рішення Косівського суду про реабілітацію «Кривоноса», у Президента України є всі підстави для надання політв’язневі Мирославові Васильовичу Симчичу звання Героя України.
Отже, слово за Вами пане Президенте України. Нехай у вас не здригнеться рука підписати Указ про присвоєння легендарному сотнику УПА звання «Герой України», так як колись не здригнулась рука у нашого земляка «Кривоноса» в боротьбі з ворогами Української Держави.
Довідка: Мирослав Симчич (“Кривоніс”) – легендарний сотник Української Повстанської Армії. 32 роки, 6 місяців, 3 дні був ув’язненим, але не скорився тоталітарній машині.
У 20 років Мирослав Симчич, якому споруджено прижиттєвий пам’ятник у Коломиї, вже вишколював новостворену березівську сотню та розганяв місцеві винищувальні загони, у 22 провів свій найуспішніший бій під Космачем.
1949 року Симчича засуджено на 25 років позбавлення волі за участь в УПА. Дивом вижив у жахливих умовах етапів і концтаборів. Брав активну участь у повстаннях та боротьбі з кримінальниками. Згодом повторно дістав ще 25 років “за участь у націоналістичному угрупуванні”. 1956 року Комісія Верховної Ради СССР скоротила термін покарання до 10 років. У 1963 році Симчича звільнили. Однак 30 січня 1968 р. знову заарештували “за нововиявленими обставинами”. Після тривалого слідства, більшість часу якого Мирослав Симчич перебував у одиночній камері, навіть “справедливе” совєцьке правосуддя не змогло довести жодних “нововиявлених злочинів”. Щоб не звільняти запеклого ворога совєцької влади, у грудні 1969 р. Президія Верховної Ради СССР скасувала постанову від 1956 р. Верховний Суд СССР рішенням від 20 січня 1970 р. направив Симчича відбувати покарання за вироком 1953 р. (кінець терміну – 30 січня 1982 р.). 1976 року Мирослав Симчич звертався до Комісії з прав людини ООН.
14 липня 1978 адміністрація табору викликала Симчича за його заявою про те, що на кінець 1977 р. він уже відсидів 25 років. Спостережна комісія відмовилася подати його справу на подальший розгляд, бо “в’язень Мирослав Симчич не став на шлях виправлення” (тобто відмовився засудити свою участь в УПА та співпрацювати з КГБ). 1979 року Мирослав Симчич подав заяву МВС і КГБ, аби його або перевели назад до 35-го табору для політичних в’язнів (Пермська область Росії), або в Запорізьку область (його сім’я жила в Запоріжжі). На вимоги писати листи російською мовою Мирослав Симчич відповідав, що не писав і не буде писати російською. Після тригодинної розмови з Мирославом Симчичем працівник Пермського УВТУ полковник Карпов сказав йому: “Я бачу, вас не перевиховали за 27 років, а я тим паче не берусь. Залишайтеся зі своїми переконаннями”.
1982 р. Мирослава Симчича, не випускаючи на волю, суд визнав особливо небезпечним рецидивістом і засудив за ст. 187-І КК УССР на 2,5 р. таборів “за наклепи на радянський державний і суспільний лад”.
Легендарний сотенний був звільнений лише в 1985 році.
Прийнято на черговій 11 сесії
районної ради 30.11.2017 року