Косівські пасічники стимулюють розведення чистопородної місцевої бджоли у рамках реалізації заходів транскордонного проекту

В околицях окремо взятого села Косівського району – Великий Рожин – ще кілька років назад розпочалася робота над створенням (в радіусі 7 кілометрів) чистопородної зони розведення аборигенної карпатської породи бджіл.

Місцеві пасічники Косівського і сусідніх районів об’єднали свої зусилля навколо того, щоб заохочувати і стимулювати відповідну роботу. І для цього є ряд передумов. Найперше – Косівщина є природнім ареалом походження та поширення карпатської породи бджіл. За словами бджолярів, територія нашого району завжди була благополучною щодо інфекційних та вірусних хвороб у бджільництві. Крім того, на Косівщині відсутні великі посівні площі та фруктові сади, які обробляються хімічними препаратами і, як наслідок, призводять до загибелі бджолородин.

Господарська діяльність у галузі бджільництва не виснажує медоносну базу, немає негативного впливу на екосистему Карпат, що часто спостерігається при землеробстві і тваринництві. Також варто звернути увагу і на те, що Косівський район багатий на дикорослі медоноси, які поширені на безкінечних Карпатських схилах. Гірські пасіки, які достатньо віддалені одна від одної, не відчувають браку медоносів, і за сприятливих погодних умов на стаціонарі дають достатню кількість товарного меду найвищої якості.

Звичайно погодні фактори вносять свої корективи, проте утримання аборигенної породи бджіл та правильна селекційно-племінна робота дозволяють із мінімальними втратами вже досить тривалий час успішно господарювати у відповідній галузі.

Активісти громадської організації об’єднання пасічників «Карпатська еко пасіка» відзначають, що на Косівщині постійно ведеться моніторинг породного стану пасік, встановлено інформаційні стенди та здійснюються заходи щодо мінімізації ввезення бджолосімей інших порід на територію району. А ще – вони впевнено рухаються у напрямку створення мережі гірських пасік репродуктивного напрямку господарювання. Такі господарства дозволять не тільки здійснювати масову репродукцію чистопородного матеріалу, а й стимулюватимуть селекційно-племінну роботу, а з часом – створення якісного конкурентоспроможного бренду «Косівська бджола».

А як відомо, коли є чіткі цілі, завжди можна знайти можливості для їх реалізації. Одним з таких інструментів для втілення задумів із збереження чистопородної карпатської бджоли «Карпатки» для косівських пасічників став транскордонний проект «Карпатська бджола – спільні заходи для збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Він впроваджується на території Косівського і Верховинського районів Івано-Франківської області, Міжгірського району Закарпатської області та у Підкарпатському воєводстві Республіки Польща.

З-поміж проектних заходів, які спрямовані на збереження унікальної природної спадщини в Карпатах, заплановано проведення двох науково-моніторингових експедицій високогірними пасіками Карпатського регіону. А ще – придбання 30 нуклеусних вуликів та одного комплекту системи виведення бджоломаток. Якщо робота навколо завершення науково-моніторингових експедицій ще триває, то комплект спеціального пасічного обладнання для репродукції карпатської бджоли вже придбано і запущено в активну роботу.

Постійна увага до питань розвитку бджільництва на Косівщині, як окремої повноцінної галузі тваринництва, з боку органів місцевої влади, дозволила отримати фінансову підтримку з районного бюджету на реалізацію транскордонного проекту «Карпатська бджола». Так, за сприяння і прийняття необхідних рішень Косівською районною радою та Косівською районною державною адміністрацією, у рамках реалізації Комплексної програми розвитку аграрного сектора Косівського району на період 2015-2020 років, було профінансовано придбання 30 нуклеусних вуликів типу EWK та однієї системи виведення бджоломаток типу Nicot. Зазначена спеціалізоване обладнання знаходиться на балансі головного бенефіціара проекту – громадської організації об’єднання пасічників «Карпатська еко пасіка».

За словами керівника ГО «Карпатська еко пасіка» Віталія Андрусяка, проаналізувавши сучасний стан галузі та існуючі тенденції нарощування виробництва і експорту меду та інших продуктів бджільництва в Україні, можна з упевненістю стверджувати, що попит на якісний племінний матеріал буде тільки зростати. «У такому випадку основну перевагу будуть мати регіони із господарствами, де чітко налагоджене виробництво і логістика. Тому ми зацікавлені і продовжуємо працювати у напрямку об’єднання зусиль і налагодження репродукції здорового продуктивного чистопородного бджоломатеріалу неповторної Карпатської породи бджіл», – зазначає Віталій.

*Проект технічної допомоги Європейського Союзу № PLBU.01.02.00-UA-0941/19-00 “Карпатська бджола – спільні заходи для збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні”, у рамках ЄІС Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, впроваджується за підтримки Косівської районної ради, Косівської районної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Національного природного парку «Гуцульщина».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *